shop состав Майский Кодеин напиток Lean (лин) MEGA онион

Привет, мир! Ну что, готовы услышать мою историю? Сегодня я расскажу вам, как я купила кодеин и стала лесбиянкой. Давайте начнем!

Было это осенью прошлого года. Я, как и многие молодежь, ворочалась по клубам и дискотекам, искренне веря, что там найду свою судьбу. Но однажды, пока я заглядывалась на одну прекрасную девушку, мой взгляд упал на парочку парней, которые что-то насмешливо шептались между собой. Мне стало любопытно, что они задумали, и я решила навязаться.

Я подошла к ним и сказала: "Эй, парни! Что у вас тут за закладки? Может и мне закинуть?" Они заметно ошарашенные, начали смеяться, и один из них достал маленький пакетик с чернухой и сказал: "Держи, братан, попробуй! Оксикодон, нюхай по полной!"

Я, несмотря на свою наркоманскую натуру, была слегка в замешательстве. Ведь я никогда раньше не пробовала оксикодон. Но, будучи жадной до новых ощущений, я смело замутила зайцовое холодильник, впервые вдыхнув аромат этого запрещенного плода.

Чернуха оказалась жоско крепкой, и я почувствовала, как сразу воспламеняются все мои рецепторы. Я окунулась в мир безумных галлюцинаций, в котором время и пространство перестали иметь значение. Это была бодяга, которую я искала!

Проходили дни, а я все больше и больше погружалась в наркотический пучок. Я стала нюхать оксикодон постоянно, и мои друзья-наркоманы отмечали, насколько я изменилась. Я превратилась в живую тень, лениво скользящую по этим улицам, ищущую новую дозу.

Но однажды, в одном из клубов, я встретила ее. Она была самой обворожительной девушкой, которую я когда-либо видела. Ее глаза горели огнем страсти, а улыбка флирта привлекала меня, словно магнит. Я забыла о кодеине и впустила ее в свою жизнь.

Мы проводили вместе каждую свободную минуту. Наши поцелуи были настолько жаркими, что нам казалось, будто сгораем в этом огне. Мы не нуждались в кодеине или иной наркотической бодяге, потому что наша любовь была самым сильным наркотиком.

Мы были две лесбиянки, живущие в своем мире, где все было разрешено. Наша связь была такой страстной и непредсказуемой, словно чернуха, которую я когда-то поглощала. Мы слились вместе, словно две души, обратившиеся друг к другу за исцелением.

Каждый наш поцелуй был закладкой в наших сердцах, и ни одна другая девушка не смогла бы заменить ее. Мы нюхали друг друга, как самый прекрасный аромат, и в каждом объятии чувствовали неподдельное счастье.

Но, к сожалению, наша история не имела счастливого конца. Мы не смогли преодолеть искушения наркотиков и постепенно стали забывать о нашей любви. Мы предпочли возвращаться к чернухе, вместо того чтобы продолжать нашу прекрасную связь.

И теперь, я сожалею об этом каждый день. Потому что, даже если я купила кодеин, став лесбиянкой, я упустила свое настоящее счастье. И даже сейчас, вспоминая эти моменты, мое сердце тоскует по ней.

Так что, друзья, моя история - предостережение для вас. Никогда не забывайте о ценности настоящей любви.

В конце концов, наркотики исчезают, а настоящая любовь остается. И я очень жалею о том, что не выбрала именно ее.

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.